лажовий
(-а, -е) мол., крим.; несхвальн. Поганий, кепський; невдалий. <...> мова взагалі не про всі ці лажові літературні розклади <...> (С. Жадан: Маскульт); Лажовий концерт. Лажовий настрій. Лажова поїздка. БСРЖ, 307; ПСУМС, 40; ЯБМ, 1, 496.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лажовий — ла́жови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- лажовий — -а, -е, жарг. 1》 Брехливий, обманний. 2》 Огидний, поганий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лажовий — ЛАЖО́ВИЙ, а, е, жарг. Прикм. до ла́жа. Не віра у вирай, а тільки тінь лажова загубиться в траві і на жертовних ловах покірно, ніби пан, позеленіє дар (І. Словник української мови у 20 томах
- лажовий — А, -е. Поганий, недороблений, з вадами. Навіть якби й знайшовся телефон, однаково картки лажові (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу