лазуровий

ЛАЗУ́РО́ВИЙ, а, е, поет.

Яскраво-синій; блакитний.

Голі скали пнуться із безодні моря в лазурову височінь (І. Франко);

Благословенні ви, вітрила лазурові Життя і юності, жадоби і любові! (М. Рильський);

Жеребець скосив лазурове око й бокаса пішов попід ліском (Ю. Мушкетик);

Біля Мехтерхане, де стояла музика, піднімався великий трон на лазурових стовпах, під золотим балдахіном (О. Назарук).

Значення в інших словниках

1. лазуровий — Блакитний [III]  Словник з творів Івана Франка
2. лазуровий — лазу́ро́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. лазуровий — див. синій  Словник синонімів Вусика
4. лазуровий — -а, -е, поет. Яскраво-синій; блакитний. Лазуровий камінь — складний мінерал блакитного кольору, до складу якого входить лазурит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лазуровий — БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙ поет., ЛАЗУ́РНИЙ поет. (кольору лазурі — перев. із сл. небо, море, із сл. колір, відтінок і т. ін.); НЕБЕ́СНИЙ (перев.  Словник синонімів української мови
6. лазуровий — ЛАЗУ́РО́ВИЙ, а, е, поет. Яскраво-синій; блакитний. Мов гігантський мур гранітний, прямовісно голі скали пнуться із безодні моря в лазурову височінь (Фр., XI, 1952, 190); Благословенні ви, вітрила лазурові Життя і юності, жадоби і любові!...  Словник української мови в 11 томах