лайдачка

ЛАЙДА́ЧКА, и, ж., розм.

Жін. до лайда́к.

А що та лайдачка, Та Мариська, мені зробила! (І. Франко);

Та було ж її прикопати за тисячу верст від святого християнського цвинтаря! Оту перелюбницю, ту лайдачку, синів моїх ненависну мачуху (Л. Костенко);

Він подумав, що то ти, і так мене одлупцював, що всі кості болять, а вже що лаяв, то, мабуть, такого й послідня лайдачка ніколи не чула! (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. лайдачка — лайда́чка іменник жіночого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. лайдачка — -и, діал. Жін. до лайдак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лайдачка — ЛАЙДА́ЧКА, и, ж., діал. Жін. до лайда́к.  Словник української мови в 11 томах
4. лайдачка — Лайдачка, -ки ж. Бездѣльница, мерзавка.  Словник української мови Грінченка