лайдачка
ЛАЙДА́ЧКА, и, ж., розм.
Жін. до лайда́к.
А що та лайдачка, Та Мариська, мені зробила! (І. Франко);
Та було ж її прикопати за тисячу верст від святого християнського цвинтаря! Оту перелюбницю, ту лайдачку, синів моїх ненависну мачуху (Л. Костенко);
Він подумав, що то ти, і так мене одлупцював, що всі кості болять, а вже що лаяв, то, мабуть, такого й послідня лайдачка ніколи не чула! (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лайдачка — лайда́чка іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- лайдачка — -и, діал. Жін. до лайдак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лайдачка — ЛАЙДА́ЧКА, и, ж., діал. Жін. до лайда́к. Словник української мови в 11 томах
- лайдачка — Лайдачка, -ки ж. Бездѣльница, мерзавка. Словник української мови Грінченка