лайди

ЛА́ЙДИ, ів, мн.

1. Узбережна низовинна рівнина, що періодично затоплюється водами під час високих припливів.

Для гніздування цей птах обирає осокові болота, підвищення серед тундри, вологі низькі лайди (з наук.-попул. літ.);

Населяють чагарникову тундру, порослу стланцевой верболозом та березами; тайгу з невеликими заболоченими полянами і приозерні і прирічні лайди. (з наук.-попул. літ.);

В Росії аналогами маршів є лайди, поширені узбережжями морів Північного Льодовитого океан (з наук.-попул. літ.);

Елементи припливного берега: вати (осушка), марші, польдери, лайди (з навч. літ.).

2. Невеликі тундрові озера або болота на Півночі Сибіру.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лайди — ла́йди (фін. laita) 1. Приморські заболочені луки на низовинних узбережжях Європейської Півночі й Сибіру, що затоплюються високими припливами. 2. Невеликі тундрові озера або болота на півночі Сибіру. Словник іншомовних слів Мельничука