лайнутися
ЛАЙНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.
Однокр. до ла́ятися.
Чоловіки хором: – Кажеш, землеміри вже наїхали? – Да, плани вже складають. – Диво! А в нас... – хтось лайнувся зло і сплюнув (А. Головко);
Черниш почервонів, лайнувся невідомо на кого, .. швидко побіг униз (О. Гончар);
Водій молоковоза голосно лайнувся, розлючено вискочив із кабіни... (з газ.);
Козак лайнувсь, але Сироватка вже не чув – виліз на горище (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)