лаконізм
ЛАКОНІ́ЗМ, у, ч.
Гранична стислість і чіткість (мови, зображення і т. ін.).
Говорили [селяни] про своє бідування поважно, сумовито, з тим лаконізмом, що не раз дужче хапає за серце, ніж цвітисті промови (І. Франко);
Лише тут дід не витримав і, зрадивши принципам лаконізму, вигукнув довжелезне слово: – Чортибатьказна-що!.. (М. Руденко);
У стильовій манері письменника впадають в око дві риси: лаконізм і об'єктивність розповіді (з наук. літ.);
З лаконізмом образу, його кришталевою прозорістю поєднано колористичне розв'язання золотом, пурпуром, глибокою блакиттю (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)