лаконічно
ЛАКОНІ́ЧНО.
Присл. до лаконі́чний.
Дужий центуріон рвучко й лаконічно давав накази (Н. Королева);
Мішель відповів несподівано коротко і лаконічно – наче викладав бойове завдання (Ю. Смолич);
.Олександер поставив замотані шпадки в куточку і лаконічно оповів про дуель та крик (В. Барка);
В автобіографії він лаконічно оповів про те, в який час і як починалося його життя, про всенародну трагедію, що не оминула й родину Тютюнників (М. Слабошпицький);
Старий Перепечай сформулював ще більше лаконічно: – Щоби завтра у Києві був! (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)