лакувати
ЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
1. Покривати лаком.
Старий візник Пилип мив повіз, малював, лакував... (Б. Лепкий);
Лакувати меблі;
// Робити поверхню чого-небудь блискучою, наносячи шар певної швидко застигаючої рідини.
Тістечка лакують підготовленою масою і випікають в духовці до жовтого кольору (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Приховувати, маскувати недоліки, прикрашаючи дійсність.
Той, хто знає життя, не буде ні лакувати дійсність, ні вдаватись до солодких “сиропів”, ні мазати все чорною фарбою (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)