лакувати
ЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
1. Покривати лаком.
Старий візник Пилип мив повіз, малював, лакував... (Б. Лепкий);
Лакувати меблі;
// Робити поверхню чого-небудь блискучою, наносячи шар певної швидко застигаючої рідини.
Тістечка лакують підготовленою масою і випікають в духовці до жовтого кольору (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Приховувати, маскувати недоліки, прикрашаючи дійсність.
Той, хто знає життя, не буде ні лакувати дійсність, ні вдаватись до солодких “сиропів”, ні мазати все чорною фарбою (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лакувати — лакува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лакувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Покривати лаком. Лакувати меблі. || Робити поверхню чого-небудь блискучою, наносячи шар певної рідини, яка швидко застигає. 2》 перен. Приховувати, маскувати вади, прикрашаючи дійсність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лакувати — Лакува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лакувати — ЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Покривати лаком. Лакувати меблі; // Робити поверхню чого-небудь блискучою, наносячи шар певної швидко застигаючої рідини. Тістечка лакують підготовленою масою і випікають в духовці до жовтого кольору (Укр. Словник української мови в 11 томах
- лакувати — Лакува́ти, -ку́ю, -єш гл. Лакировать. Херс. у. Словник української мови Грінченка