лакувати
ЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. Покривати лаком.
Лакувати меблі;
// Робити поверхню чого-небудь блискучою, наносячи шар певної швидко застигаючої рідини.
Тістечка лакують підготовленою масою і випікають в духовці до жовтого кольору (Укр. страви, 1957, 348).
2. перен. Приховувати, маскувати недоліки, прикрашаючи дійсність.
Той, хто знає життя, не буде ні лакувати дійсність, ні вдаватись до солодких "асиропів", ні мазати все чорною фарбою (Вітч., 4, 1956, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лакувати — лакува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лакувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Покривати лаком. Лакувати меблі. || Робити поверхню чого-небудь блискучою, наносячи шар певної рідини, яка швидко застигає. 2》 перен. Приховувати, маскувати вади, прикрашаючи дійсність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лакувати — ЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Покривати лаком. Старий візник Пилип мив повіз, малював, лакував... (Б. Лепкий); Лакувати меблі; // Робити поверхню чого-небудь блискучою, наносячи шар певної швидко застигаючої рідини. Словник української мови у 20 томах
- лакувати — Лакува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лакувати — Лакува́ти, -ку́ю, -єш гл. Лакировать. Херс. у. Словник української мови Грінченка