лакування

ЛАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лакува́ти.

Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування (Стол.-буд. справа, 1957, 20);

Послідовно обстоювати принципи соціалістичного реалізму сьогодні — це значить боротися як з рештками безконфліктності і лакування дійсності, так і з спробами очорнити наше життя (Про багатство л-ри, 1959, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лакування — лакува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лакування — -я, с. Дія за знач. лакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лакування — ЛАКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. лакува́ти. Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування (з навч. літ.); 10–20 % розчин природної смоли використовують для лакування дерева (з навч. літ.). 2. перен. Словник української мови у 20 томах