ламаїзм

ЛАМАЇ́ЗМ, у, ч.

Різновид буддизму, поширений у Тибеті та Монголії.

Головним канонічним текстом ламаїзму є Ганджур... (з наук.-попул. літ.);

У Тибеті народився так званий ламаїзм, який є симбіозом буддизму, що прийшов сюди з Індії в IV столітті н. е., і монгольського язичництва. (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ламаїзм — ламаї́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ламаїзм — -у, ч. Різновид буддизму, поширений у Тибеті та Монголії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ламаїзм — [від лама (2)] напрям буддизму, панівна релігія в Тібеті. Для Л. характерне вчення про особливу роль ламства (чернецтва) в досягненні віруючим «спасіння».  Словник іншомовних слів Мельничука
4. ламаїзм — див. буддизм тибетський  Універсальний словник-енциклопедія
5. ламаїзм — Ламаї́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ламаїзм — ЛАМАЇ́ЗМ, у, ч. Різновид буддизму, поширений у Тібеті та Монголії.  Словник української мови в 11 томах