1. Словник української мови у 20 томах

ламаїзм

ЛАМАЇ́ЗМ, у, ч.

Різновид буддизму, поширений у Тибеті та Монголії.

Головним канонічним текстом ламаїзму є Ганджур... (з наук.-попул. літ.);

У Тибеті народився так званий ламаїзм, який є симбіозом буддизму, що прийшов сюди з Індії в IV столітті н. е., і монгольського язичництва. (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ламаїзм — ламаї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ламаїзм — -у, ч. Різновид буддизму, поширений у Тибеті та Монголії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ламаїзм — [від лама (2)] напрям буддизму, панівна релігія в Тібеті. Для Л. характерне вчення про особливу роль ламства (чернецтва) в досягненні віруючим «спасіння». Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ламаїзм — див. буддизм тибетський Універсальний словник-енциклопедія
  5. ламаїзм — Ламаї́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ламаїзм — ЛАМАЇ́ЗМ, у, ч. Різновид буддизму, поширений у Тібеті та Монголії. Словник української мови в 11 томах