ламаїст
ЛАМАЇ́СТ, а, ч.
Послідовник ламаїзму.
Ченці-ламаїсти завжди ходять босоніж і живуть на милостиню (з наук.-попул. літ.);
Ламаїст носить на шиї оберіг від підступу злих демонів: шматок паперу чи матерії, який обшили шкірою, з написаними на ньому заклинаннями, або в маленькому футлярчику статуетка Будди (з наук.-попул. літ.);
Часто ламаїст у випадках чи хвороби узагалі важкого фізичного стану звертається по магічну допомогу до лами (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me