ламатися

ЛАМА́ТИСЯ, а́ється, недок.

1. без дод. і на що, під чим, об що. Розпадатися на частини; розділятися, відділятися (звичайно внаслідок дії зовнішньої сили).

Заревіла престрашенна буря, .. гілляки тріщать, ламаються, падають... (Г. Квітка-Основ'яненко);

Все, що вляглося за зиму, все, що від самої осені стояло на Пслі непорушно, тепер кришилося, ламалося під могутніми ударами весни (О. Гончар);

// Легко піддаватися такій дії; бути ламким, крихким.

Ящірка так розтанцювалася, що загубила хвостик, тому що він легко ламався (О. Іваненко);

* Образно. Сонячний промінь дивно ламався в морі на скалки, і вони гострими стрілами протинали темну глибину (В. Кучер);

// Заходити кудись, застосовуючи силу.

Вiн [Акула] почав стукати, ламатися, навiть, здається, стрибав на дверi та дряпав їх (А. Кокотюха).

2. Робитися непридатним; руйнуватися, псуватися.

– Воно й добре цією машиною хліб брати, та то не гаразд, що вона так часто ламається! (Панас Мирний);

– Коли віз ламається, людина розуму набирається! (Є. Кравченко);

// військ. Руйнуватися, псуватися під тиском ворога (про лінію оборони).

Фронт ламається, ворог наступає (Ірина Вільде).

3. перен. Знищуватися, руйнуватися (звичайно про що-небудь традиційне, звичне, усталене і т. ін.).

– Старі звичаї ламаються, пропала чесність, простота (М. Коцюбинський);

[Спартак:] Давайте краще будемо співати., [Ніна:] Давай про дружбу, Щоб вона між нас Ніколи не ламалась (Л. Дмитерко);

Просто, як каже Юля, він зламався – перестав вірити в себе і в те, про що вони мріяли разом. А я не хочу ламатися (І. Роздобудько);

// перен. Змінювати культурне оточення, мовний (мовленнєвий) код і т. ін.

Я був малий і дещо затятий, щоб ламатися перед бабами, і говорив так, як і в Брянську (Б. Антоненко-Давидович);

Не хотів [Віктор] знову доглибинно “ламатися”: нова країна, нова культура, нова мова (Олекса Ізарський).

4. Змінювати тембр і діапазон (про чоловічий голос у перехідному віці).

Голос у хлопця вже ламався, був смішний, басовитий (О. Ільченко);

– Княже, – промовив він деренчливим голосом, що вже втратив дитячу дзвінкість і почав ламатися, – а мені ти дозволиш піти в похід? (В. Малик);

// Ставати переривчастим під дією певних почуттів, переживань (про голос).

Улас зблід, голос його тремтів і ламався: – Ви порушуєте закон і конституцію (Григорій Тютюнник);

.

5. Підкошуватися від болю (про ноги).

Іти було важко. Маленькі ноженята, обгорнуті в ганчір'я, чавкали в грязюці й ламалися в колінах (А. Головко).

6. перен., розм. Упиратися, відмовлятися від чого-небудь, приховуючи свої бажання, прикидаючись.

– Прочитав би щось .. Не ламайся, я не люблю проханих (І. Цюпа);

Це обрана тактика, тактика досвідченої жінки, котра хоче вийти заміж .. Так, так, і все одно – для чого ламатися, чого вдавати з себе недоторку (Ю. Мушкетик).

◇ (1) Лама́лися списи́ (д) див. лама́ти.