лампочка
ЛА́МПОЧКА, и, ж.
Зменш. до ла́мпа 1.
Не можна було розібрати тих рухів при нерівнім, блимаючім світлі .. лампочки (М. Коцюбинський);
На столику горить нічна лампочка (В. Винниченко);
Всі [шахтарі] були в спецівках, з лампочками... (Ю. Яновський);
Пiд стелею бiлим слiпучим сяйвом спалахнула електрична лампочка (Р. Андріяшик).
◇ (1) До ла́мпочки що, кому і без дод., фам. – щось для когось не потрібне або не має значення; байдуже комусь до кого-, чого-небудь.
– Те, що ти пролетар – то до лампочки (І. Багряний);
Всі твої лекції до лампочки мені (М. Стельмах);
Ігор штовхнув Махова ліктем і сказав: – Слухай, кінчай цю волинку. До лампочки тепер (Ю. Щербак);
– Слухай, ти не чув, хто спалив Карфаген? – До лампочки мені ваш Карфаген (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)