лампівник

ЛАМПІВНИ́К, а́, ч.

1. Робітник, який виготовляє лампи.

2. заст. Робітник, який запалює і гасить лампи, стежить за ними.

За тим, щоб Магнавра була достойно прибрана, стежив великий папія, .. десятки лампівників, прибиральників (С. Скляренко);

Лампівник, тримаючи в руках довгу палицю для запалювання ламп, копирсався в ґнотах (О. Полторацький);

Це останнє мистецтво, що в старому театрі минулих століть називалося мистецтвом (власне майстерством) лампівника, було дуже цінним (з наук.-попул. літ.);

// спец. Те саме, що лампови́й.

Значення в інших словниках

1. лампівник — лампівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лампівник — -а, ч. Людина, яка виробляє лампи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лампівник — ЛАМПІВНИ́К, а, ч. 1. Робітник, який виготовляє лампи. 2. заст. Робітник, який запалює і гасить лампи, стежить за ними. Лампівник, тримаючи в руках довгу палицю для запалювання ламп, копирсався в гнотах (Полт., Повість.., 1960, 570); // спец. Те саме, що лампови́й.  Словник української мови в 11 томах