лампівник
ЛАМПІВНИ́К, а, ч.
1. Робітник, який виготовляє лампи.
2. заст. Робітник, який запалює і гасить лампи, стежить за ними.
Лампівник, тримаючи в руках довгу палицю для запалювання ламп, копирсався в гнотах (Полт., Повість.., 1960, 570);
// спец. Те саме, що лампови́й.
Словник української мови (СУМ-11)