ланкування

ЛАНКУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ланкува́ти.

Я всі поля тут знаю, бо переполола їх за сімнадцять літ ланкування стільки разів (з газ.).

2. Поділ на ланки (в якомусь процесі, діяльності і т. ін.).

Під коефіцієнтом ланкування руху товару розуміють середнє число торгових ланок, які проходить товарна маса при русі від виробника до кінцевого споживача (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ланкування — ланкува́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ланкування — ЛАНКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ланкува́ти. Їм [ланковим] нараховували за рік, як кажуть за ланкування, по 150-200 трудоднів (Колг. Укр., 7, 1956, 5).  Словник української мови в 11 томах