ланкування

ланкува́ння

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. ланкування — ЛАНКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ланкува́ти. Я всі поля тут знаю, бо переполола їх за сімнадцять літ ланкування стільки разів (з газ.). 2. Поділ на ланки (в якомусь процесі, діяльності і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
2. ланкування — ЛАНКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ланкува́ти. Їм [ланковим] нараховували за рік, як кажуть за ланкування, по 150-200 трудоднів (Колг. Укр., 7, 1956, 5).  Словник української мови в 11 томах