ланкування
ланкува́ння
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ланкування — ЛАНКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ланкува́ти. Я всі поля тут знаю, бо переполола їх за сімнадцять літ ланкування стільки разів (з газ.). 2. Поділ на ланки (в якомусь процесі, діяльності і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- ланкування — ЛАНКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ланкува́ти. Їм [ланковим] нараховували за рік, як кажуть за ланкування, по 150-200 трудоднів (Колг. Укр., 7, 1956, 5). Словник української мови в 11 томах