1. Словник української мови в 11 томах

ланкування

ЛАНКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ланкува́ти.

Їм [ланковим] нараховували за рік, як кажуть за ланкування, по 150-200 трудоднів (Колг. Укр., 7, 1956, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ланкування — ланкува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ланкування — ЛАНКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ланкува́ти. Я всі поля тут знаю, бо переполола їх за сімнадцять літ ланкування стільки разів (з газ.). 2. Поділ на ланки (в якомусь процесі, діяльності і т. ін.). Словник української мови у 20 томах