ланкувати
ЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути ланковим, ланковою.
Оповідає Настя Щиглик — низенька, кругла на лиці і в стані жіночка, що ланкує в городній бригаді (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 118).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ланкувати — ланкува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- ланкувати — ЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути ланковим, ланковою. Оповідає Настя Щиглик – низенька, кругла на лиці і в стані жіночка, що ланкує в городній бригаді (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах