ланкувати

ланкува́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. ланкувати — ЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути ланковим, ланковою. Оповідає Настя Щиглик – низенька, кругла на лиці і в стані жіночка, що ланкує в городній бригаді (В. Бабляк).  Словник української мови у 20 томах
2. ланкувати — ЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути ланковим, ланковою. Оповідає Настя Щиглик — низенька, кругла на лиці і в стані жіночка, що ланкує в городній бригаді (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 118).  Словник української мови в 11 томах