ланолін
ЛАНОЛІ́Н, у, ч.
Жир, який отримують під час промивання овечої вовни і використовують в медицині та парфумерії.
Помили ноги – намастіть їх вазеліном, або ланоліном, або кремом (Остап Вишня);
До складу мазі входять: безводний ланолін.., звичайне господарське мило.., чиста глина (з наук.-попул. літ.);
Для виготовлення очних мазей як основу найчастіше використовують суміш вазеліну з ланоліном (з наук.-попул. літ.);
При травмах, болях у суглобах чи радикуліті овече масло змішували із живицею або витяжкою живокосту, втирали у хворе місце та обмотували немитою овечою шерстю, котра містить сірку, жирні кислоти й ланолін (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)