ланок

ЛАНО́К, нка́. ч.

Зменш.-пестл. до лан¹ 1; нивка.

Доходили [молодиця з дівчинкою] до ланку у пущі самій і там сідали одпочивати (Марко Вовчок);

В квітні виорав цапок Огородець і ланок (М. Стельмах);

Розчистити клаптик джунглів, може. навіть і випалити, як роблять індіяни, й засіяти ланок золотавою пшеничкою (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. Ланок — Лано́к іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. ланок — -нка, ч. Зменш.-пестл. до лан I 1); нивка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ланок — ЛАНО́К, нка́. ч. Зменш.-пестл. до лан¹ 1; нивка. Доходили [молодиця з дівчинкою] до ланку у пущі самій і там сідали одпочивати (Вовчок, І, 1955, 367); В квітні виорав цапок Огородець і ланок (Стельмах, Колосок.., 1959, 43).  Словник української мови в 11 томах
4. ланок — Ланок, -нка м. ум. отъ лан.  Словник української мови Грінченка