1. Словник української мови у 20 томах

ланок

ЛАНО́К, нка́. ч.

Зменш.-пестл. до лан¹ 1; нивка.

Доходили [молодиця з дівчинкою] до ланку у пущі самій і там сідали одпочивати (Марко Вовчок);

В квітні виорав цапок Огородець і ланок (М. Стельмах);

Розчистити клаптик джунглів, може. навіть і випалити, як роблять індіяни, й засіяти ланок золотавою пшеничкою (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ланок — Лано́к іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. ланок — -нка, ч. Зменш.-пестл. до лан I 1); нивка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ланок — ЛАНО́К, нка́. ч. Зменш.-пестл. до лан¹ 1; нивка. Доходили [молодиця з дівчинкою] до ланку у пущі самій і там сідали одпочивати (Вовчок, І, 1955, 367); В квітні виорав цапок Огородець і ланок (Стельмах, Колосок.., 1959, 43). Словник української мови в 11 томах
  4. ланок — Ланок, -нка м. ум. отъ лан. Словник української мови Грінченка