ланок

Ланок, -нка

м. ум. отъ лан.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ланок — Лано́к іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. ланок — -нка, ч. Зменш.-пестл. до лан I 1); нивка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ланок — ЛАНО́К, нка́. ч. Зменш.-пестл. до лан¹ 1; нивка. Доходили [молодиця з дівчинкою] до ланку у пущі самій і там сідали одпочивати (Марко Вовчок); В квітні виорав цапок Огородець і ланок (М. Стельмах); Розчистити клаптик джунглів, може. Словник української мови у 20 томах
  4. ланок — ЛАНО́К, нка́. ч. Зменш.-пестл. до лан¹ 1; нивка. Доходили [молодиця з дівчинкою] до ланку у пущі самій і там сідали одпочивати (Вовчок, І, 1955, 367); В квітні виорав цапок Огородець і ланок (Стельмах, Колосок.., 1959, 43). Словник української мови в 11 томах