лапландці
ЛАПЛА́НДЦІ, ів, мн. (одн. лапла́ндець, дця, ч.; лапла́ндка, и, ж.).
Народність угро-фінської групи, що живе на півночі Норвегії, Швеції, Фінляндії, на Кольському півострові; саами.
Найбільше лапландців проживають на території Норвегії (з наук.-попул. літ.);
Традиційними заняттями лапландців є оленярство, рибальство і мисливство, проте зараз більшість лапландців мешкає в містах і веде міський спосіб життя (із журн.);
В Лапландії на Вас чекає краса північної природи, незвичайна гостинність лапландців і високий рівень сервісу (з мови реклами).
Словник української мови (СУМ-20)