лапландці

ЛАПЛА́НДЦІ, ів, мн. (одн. лапла́ндець, дця, ч.; лапла́ндка, и, ж.).

Народність угро-фінської групи, що живе на півночі Норвегії, Швеції, Фінляндії, на Кольському півострові; саами.

Найбільше лапландців проживають на території Норвегії (з наук.-попул. літ.);

Традиційними заняттями лапландців є оленярство, рибальство і мисливство, проте зараз більшість лапландців мешкає в містах і веде міський спосіб життя (із журн.);

В Лапландії на Вас чекає краса північної природи, незвичайна гостинність лапландців і високий рівень сервісу (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лапландці — -ів, мн. Кочова народність на півночі Швеції, Фінляндії та Кольському півострові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лапландці — Народність угро-фінської групи, мешкають у Пн. Норвегії, Швеції, Фінляндії та на Карельському півостр. (Росія); 33-35 тис.; мова лапландська. Універсальний словник-енциклопедія