лапландці

лапла́ндці

-ів, мн.

Кочова народність на півночі Швеції, Фінляндії та Кольському півострові.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лапландці — ЛАПЛА́НДЦІ, ів, мн. (одн. лапла́ндець, дця, ч.; лапла́ндка, и, ж.). Народність угро-фінської групи, що живе на півночі Норвегії, Швеції, Фінляндії, на Кольському півострові; саами. Найбільше лапландців проживають на території Норвегії (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. лапландці — Народність угро-фінської групи, мешкають у Пн. Норвегії, Швеції, Фінляндії та на Карельському півостр. (Росія); 33-35 тис.; мова лапландська. Універсальний словник-енциклопедія