лапідарний
ЛАПІДА́РНИЙ, а, е, книжн.
Короткий, стислий, але чіткий і ясний.
Останній її [строфи] рядок має всі прикмети так званого лапідарного стилю, який вимагає суцільного, а не латаного перекладу (І. Франко);
Пам'ятки писемності, без яких неможливо з'ясувати характер мови, поділяються на лапідарні написи, грасивний шрифт особливо характерний для багатьох лапідарних документів Боспору і Херсонеса (з наук. літ.);
Віршована мова не терпить нічого аморфного, зайвого, вона лаконічна, лапідарна за самою своєю природою (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)