лапша

ЛАПША́, і́, ж., рідко.

1. Те саме, що ло́кшина 1.

– Випий [горілки], скільки зможеш, – сказала Македониха, насипаючи в тарілку гарячої смачної лапші (А. Шиян);

Потім з'їла тарілку молочної лапші і заснула міцно-міцно (І. Жиленко);

Три дні вона [тьотя Настя] годувала його, прикутого до батареї, сухою китайською лапшою (С. Жадан);

Батон, булочки, кефір, лапша – мене добряче дістали. З того часу як покинув рідну домівку, – єдиним моїм супутником стало постійне відчуття голоду (А. Дністровий);

Візьмімо, зокрема, такий .. елемент побуту на фізичному рівні, як лапша швидкого приготування (Любко Дереш).

2. жарг. Те саме, що ло́кшина 2.

З Хозарином жарти куці, лапші, як би ми сьогодні сказали, йому на вуха не навішаєш (В. Чемерис).

Значення в інших словниках

1. лапша — Локша, локшина, локшинка, локшечка, локшенька, див. їда  Словник чужослів Павло Штепа
2. лапша — І, ж. Нісенітниця, брехня. ◇ Вішати лапшу — прибріхувати. Отаких, як ти, вони й шукають, бо легше на мозги капати і лапшу на вуха вішати (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
3. лапша — (-і) ж. 1. крим. Ланцюжок від медальйона. БСРЖ, 310; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500. 2. крим.; жарт.-ірон. Кримінальна справа. СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500. 3. крим., мол.; несхвальн. Брехня, обман. БСРЖ, 310; ПСУМС, 40; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500. 4. крим., мол.; несхвальн.  Словник жарґонної лексики української мови
4. лапша — ЛАПША́, і́, ж., рідко. Те саме, що ло́кшина. — Випий [горілки], скільки зможеш,— сказала Македониха, насипаючи в тарілку гарячої смачної лапші (Шиян, Вибр., 1947, 208).  Словник української мови в 11 томах