лапідарій
ЛАПІДА́РІЙ, ю, ч.
1. Колекція зразків стародавньої писемності, виконаної на кам'яних плитах (стінах, надгробках і т. ін), а також залишки скульптур і будівель з місць археологічних розкопок.
Лапідарії виникли наприкінці XIX століття як приватні колекції аристократії, що захоплювалися древньою культурою (з наук. літ.);
Лапідарій (експозиція давньої кам'яної скульптури) Національного історико-археологічного заповідника “Кам'яна Могила” поповнився новими зразками (з газ.).
2. Установа, у якій зберігаються такі колекції і ведеться їх наукове опрацювання.
Лапідарій в Керчі займає одне з провідних місць серед сховищ класичних епіграфічних пам'яток світу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)