ласенький
ЛАСЕ́НЬКИЙ, а, е.
Зменш.-пестл. до ла́сий 1.
– Нехай йому лихе!.. горох ласенька річ, І дітвора за ним полізе хоч у піч! (П. Гулак-Артемовський);
Він [підлабузник] буде вам тертись об ногу, мов кіт, щоб тільки ласенький шматочок дістати (С. Воскрекасенко);
Якщо поставити справу тонко, вміло, можна скупити ласенькі шматки за безцінь (М. Дашкієв);
// у знач. ім. ласеньке, кого, с. Що-небудь дуже смачне.
Все бажалось їй ласенького та добренького (І. Нечуй-Левицький);
Дід їсть усе ласеньке, тоді як він, Микола, сьорбає один кислий борщ (М. Івченко).
Словник української мови (СУМ-20)