ласий
ЛА́СИЙ, а, е.
1. Який дає смакову насолоду; дуже смачний.
Великий кавун, як жар червоний, дуже ласа штука (Б. Грінченко);
Мадам Кетті пнеться до ласого шматочка, щоб віддати його синові (М. Дашкієв);
Гриб туркоче: “Я такий, Що прибавиш сала – І вечеря буде ласа. Краща каші, Ліпша м'яса” (П. Воронько);
// у знач. ім. ла́се, сого, с. Що-небудь дуже смачне.
Де їсться смачно, там і п'ється, Од земляків я так чував; На ласеє куток найдеться, Еней з своїми не дрімав (І. Котляревський).
2. перен., розм. Дуже принадний, спокусливий.
Так жахаються [пани] смерті наглої: Жаль їм злинути з світу ласого, Від утіх-розкош – в ніч беззоряну (М. Старицький);
Люди добрі, помагайте, Заберіть од мене касу! .. А мені вже службу дайте Не таку занадто ласу (С. Воскрекасенко).
3. Який має особливу пристрасть до чого-небудь смачного.
Ніхто не бачив, тільки зорі, Як ласий кум і шустрая кума Через садок попхались крадькома (Л. Глібов);
У хлопця завжди лежала в кишені для нього грудочка цукру або шматок хліба, а теля було ласе – не сказати! (О. Донченко);
// перен. Який виражає жадобу; жадібний.
Савка дивився ласими очима на полотно, що майже сріблом блищало біллю проти сонця (О. Кобилянська);
Ворожка відмовилася від плати, до якої ласі всі ворожбити світу (Б. Антоненко-Давидович);
Юзеф Крапивницький обходив свої конюшні, корівники та вівчарні і ласим оком оглядав нагарбане в людей добро (С. Чорнобривець);
Завжди-бо знайдеться досить ласих до поживи (П. Загребельний);
Невже брат не ласий на гроші? А може, побоявся бей давати золото в нездалі руки? (Р. Іваничук).
4. перен., до кого – чого, на кого – що. Який має особливу пристрасть до кого-, чого-небудь; охочий до чогось.
– До грошей я не дуже ласий. Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму (Т. Шевченко);
Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник);
Люблю я завзятих хлоп'ят і дівчат за те, що до знань вони ласі (Д. Білоус);
В тому, як iде, як тримає плечi, як розмахує руками, вiдчувається зневага до тих пiд'юджувань, до ласого на глузи дiда Катеринки та смiховинної старечої сили (Є. Гуцало);
З вигляду він наче на середині шляху: стомлений життям, але ще ласий до нього (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)