ласий
ЖА́ДІ́БНИЙ чого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЖА́ДНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше, ЖАЖДИ́ВИЙ рідко, ЖАДЕ́ННИЙ підсил. розм. До книжок жадібна стала Марта, все з учителькою та з агрономом радиться (І. Цюпа); Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція — пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (М. Рильський); (Мірошник:) Дуже він до цієї науки запопадливий (М. Зарудний); Допитливість Іванова була невситима (П. Колесник); Йшла (баба) до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник); Одне радувало ланкового: старанні (дівчата), запопадні до роботи (В. Минко); (Оксана:) Не жадна я до ласощів (М. Кропивницький); Жадливий до роботи хлопець; Пожадний зір опалює мета (А. Малишко); Так уже з діда-прадіда хлібороби — сама вже душа така до землі жаденна (А. Головко).
ЛА́СИЙ (який любить смачне), ЛАСОЛЮ́БНИЙ, СЛА́СНИ́Й розм.; ЛА́КОМИЙ розм. (який любить поласувати). У хлопця завжди лежали в кишені для нього грудочка цукру або шматок хліба, а теля було ласе — не сказати! (О. Донченко); — Гледи, Михайло, гледи! Рознесуть твою славну шапку лакомі бджоли на мед (Марко Вовчок).
ОХО́ЧИЙ до чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙ до чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙ до чого, на що, ГОЛІ́ННИЙ до чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Й до чого, розм., БЕРКИ́Й до чого, розм., БЕРУ́ЧИЙ до чого, розм., ХАПКИ́Й до чого, розм., ХВАТКИ́Й до чого, розм., ЧІПКИ́Й до чого, розм., РУ́ЧИЙ до чого, заст., ПАДКИ́Й на що, до чого, діал., ПАДКОВИ́ТИЙ до чого, діал., ВАБКИ́Й до чого, діал., ЗАГА́РЛИВИЙ до чого, діал. (перев. до якоїсь роботи); ЛА́СИЙ до чого, на що (перев. до чогось приємного). Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись (прислів'я); Мала, а така запопадлива до науки! (М. Стельмах); Старанні (дівчата) запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій — гори перевернуть!.. (В. Минко); — Що то він у мене голінний до пісень (Панас Мирний); Росли сини... Всі дружні такі, і до роботи беручкі, і до книги охочі (І. Цюпа); — Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (І. Нечуй-Левицький); Що не лацюга (Порфир), то не лацюга.. Хапкий до всякого діла (О. Гончар); Вона уперта і хватка І до науки, й до роботи (Л. Забашта); Він.. розігрував з себе князька, щоправда не вельми вже багатого, але ще чіпкого до популярності, слави (М. Олійник); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька, та до роботи руча (Ганна Барвінок); Старий сидів посеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (І. Франко); — Побачили б, який з мене вийшов би падковитий до діла столоначальник! (І. Нечуй-Левицький); Вабкий до всякого діла; Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Йшла (баба) до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник). — Пор. працьови́тий.
СМАЧНИ́Й (який дає смакову насолоду), ДО́БРИЙ, СМАКОВИ́ТИЙ, ЛА́СИЙ, АПЕТИ́ТНИЙ, ЛА́КОМИЙ розм. А куховарка з неї добра: борщу як наварить, то не їж, а прямо навхильці пий, — такий смачний та добрий (Панас Мирний); І пурхав (метелик) у пахощах квіток Та пив смаковитий, солодкий їх сік (Я. Щоголів); Він тільки підморгував хлопам то подати яку-небудь страву, то підлити гостеві меду, то підкласти ласий шматок (З. Тулуб); Корж.. такий апетитний, маслом змащений (І. Ле).
Словник синонімів української мови