ласкавенький
ЛАСКА́ВЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до ласка́вий.
– От люба в нас дитина Юрко! – часом говорила Маруся до чоловіка. – Приязненький та ласкавенький, хоч у вухо вбгай (І. Нечуй-Левицький);
Сузанна бачить, .. як у деяких очах уже з'являється ласкавенька м'якість поштивості (В. Винниченко);
* Образно. І щулиться до щік ласкавенька трава (П. Мовчан).
Словник української мови (СУМ-20)