ласкавенько
ЛАСКА́ВЕНЬКО.
Присл. до ласка́венький.
[Мирон:] А ти їх гарненько та ласкавенько попроси та книжку їм хорошу прочитай, от вони й подобрішають (І. Карпенко-Карий);
Зiнь ласкавенько схиляє голiвку до плеча (В. Винниченко);
– То підпишіться, прошу ласкавенько, під нашою одностайною ухвалою (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)