ласт
ЛАСТ¹, а, ч.
1. Парна, переважно плоска кінцівка, що нагадує плавник, пристосована для руху тварини у воді і характерна для повторноводних хребетних тварин.
Птахи [пінгвіни] .. захищають своїх самиць, б'ючи офіцерів ластами і злісно галасуючи, коли ті намагаються забрати їх яйця (О. Довженко);
Із сучасних тварин ластами володіють пінгвіни, китоподібні, вухаті і справжні тюлені, моржі, морські черепахи і сирени. (з наук. літ.);
Під час плавання хвіст плезіозавра залишався нерухомим, тварина пересувалася за допомогою чотирьох могутніх ласт (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. Стіліанос недбало лежав у фотелі, розкидавши товсті волосаті ноги, руки йому звисали, мов ласти в морської черепахи (П. Загребельний).
2. спорт. Пристосування для підводного плавання, яке надівається на ноги плавця.
Всередині її [скрині] виднілася золота фігурка спортсмена в ластах (І. Росоховатський);
Вiн увесь час проводив на озерi, навчаючи вiдпочиваючих користуватися ластами, пiрнати пiд воду й триматися там якомога довше (М. Циба);
Продавщиця взяла з полиці ласти і маску з трубкою, подала Бурмилові (В. Нестайко);
Чого тут тільки не було: від антикваріату до звичайних старих речей, на кшталт давнішніх ластів для підводного плавання (Люко Дашвар).
ЛАСТ², а, ч., мор.
Одиниця виміру корабельного вантажу, що застосовувалася до кінця XIX століття.
З 30 ластів попелу отримували один ласт поташу (з наук.-попул. літ.);
В основі мір ваги лежить пуд, до якого прирівнюються всі інші одиниці ваги, зокрема ласт, вощана четверть, берковець і контар (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)