ластовиннячко
ЛАСТОВИ́ННЯЧКО, а, с.
Зменш.-пестл. до ластови́ння.
– А скільки в тебе ластовиннячка на носі! – протягнув Денис, розглядаючи Настусине личко (О. Копиленко);
А кучері її приємно золотіли. Ще й ластовиннячко так гарно крапить ніс (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)