ластівкові
ЛА́СТІВКОВІ, вих, мн., зоол.
Родина співочих птахів ряду горобцеподібних.
Для ластівкових характерна здатність здобувати їжу в повітрі, вони здатні ловити комах на льоту (з наук. літ.);
У всіх ластівкових струнке, обтічне тіло і довгі вузькі крила, дзьоб короткий і відкривається досить широко (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)