латач
ЛАТА́Ч, а́, ч.
Те саме, що жабни́к.
Ліси в смарагдові вже шати прибрались, діброва зелена шумить, долини, луги латачем заквітчались (Уляна Кравченко);
На лужках i левадах затоплений латач прямо в барвiнковiй водi засвiчував свої весiльно-золотi свiчада (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)