лататтєвий
ЛАТА́ТТЄВИЙ, а, е.
1. Прикм. до лата́ття.
Угруповання різака водяного простягаються уздовж узбережжя водойми, тоді як лататтєві – тяжіють до центра плеса (з наук. літ.);
На замулених ділянках заплав можуть утворюватися лататтєві зарості (з навч. літ.).
2. у знач. ім. лата́ттєві, вих, мн. Родина багаторічних кореневищних трав'яних квіткових рослин, серед яких є багато декоративних, харчових і лікарських видів.
У лататтєвих поверхня листя не змочується завдяки восковому нальоту й утворенню горбкуватих виростів на епідермальних клітинах (з наук. літ.);
Відомий німецький гідроботанік Гельмут Мюльберг розглядає барклай в складі родини лататтєвих (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)