латеритний

ЛАТЕРИ́ТНИЙ, а, е, геол.

Прикм. до латери́т.

На заході, півночі і сході Австралії у міру зростання літніх опадів і ступеня латеритизування ґрунтової товщі примітивні ґрунти пустель переходять у червоно-бурі напівпустельні, червоно-бурі і червоні латеритні ґрунти саван (з наук. літ.);

З латериту утворюються родючі латеритні грунти (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. латеритний — латери́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. латеритний — -а, -е. Прикм. до латерит.  Великий тлумачний словник сучасної мови