латерографія
ЛАТЕРОГРА́ФІЯ, ї, ж., мед.
Рентгенографія, виконана за допомогою горизонтально направленого пучка рентгенівського випромінювання при горизонтальному положенні обстежуваного.
Латерографію в положенні хворого на боці, що відповідає стороні ураження, застосовують для діагностики ексудативного плевриту (з наук. літ.);
Особливо цінні результати ренгенографії можуть бути отримані при поєднанні в процесі поліпозиційного дослідження просвічування і знімків в цілеспрямованих проекціях, включаючи положення хворого на боці (латероскопія і латерографія) при горизонтальному напрямку пучка рентгенівського випромінювання (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)