латиниця

ЛАТИ́НИЦЯ, і, ж.

Латинська абетка, латинське письмо.

Запис на сторінці розділено надвоє таким чином, що з лівого боку наведено латиницею оригінал перекладуваного твору, з правого – переклад (І. Франко);

Через якийсь час на ньому [хресті] можна було прочитати вибитий латиницею надпис (Д. Білий);

– Ми неодмінно зустрінемось, – каже він, – ретельно записуючи її адресу латиницею і кирилицею (В. Кожелянко).

Значення в інших словниках

1. латиниця — лати́ниця іменник жіночого роду латинська абетка  Орфографічний словник української мови
2. латиниця — -і, ж. Латинська абетка, латинське письмо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. латиниця — ЛАТИ́НИЦЯ, і, ж. Латинська абетка, латинське письмо. Буквами звичайно називають знаки письма фонетичного типу (напр., кирилиця, глаголиця, .. грецький алфавіт, латиниця) (Сл. лінгв. терм., 1957, 22).  Словник української мови в 11 томах