лауреатський
ЛАУРЕА́ТСЬКИЙ, а, е, розм.
Прикм. до лауреа́т.
Його покликання – пантеони, павільйони .. з безліччю колон, пілястрів і класичних урн, які він щедро розставляв де треба і не треба, поки не досяг лауреатських висот (О. Довженко);
Тепер лауреатське звання всіх нас зрівняло, сказати б, знівелювало, або, як сказав би доцент Крижень, – зінтегрувало (П. Загребельний);
Один “очень большой поет”, до пупа увішаний лауреатськими значками, пристав до мене (В. Чемерис);
Не всі члени жюрі ладні були дати хлопчикові лауреатське місце (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)