лафа

ЛАФА́, и́, ж., фам.

Пожива, користь, вигода, безтурботне життя.

Цілий повітовий уряд, окрім казначея [скарбника], окружного, поштмейстера, стряпчого (“царевого ока!”) та станових, – був панський виборний... Лафа була! (Панас Мирний);

Ось кому лафа: брат спить собі спокійно і в ус не дує (А. Кокотюха);

Бо лафа ця ще трохи – й урветься (В. Діброва);

Влітку Гоцик повернувся до Нехаївки із заліковою книжкою .. і квитанцією на оплату другого року навчання. Тато зітхнув: – Закінчилася твоя лафа! Нема грошей (Люко Дашвар);

// у знач. пред. Добре, щастить (кому-небудь).

Настрій в барона Нольде був пречудовий. Така лафа! Поза чергою – в тил, та ще й напередодні наступу! (Ю. Смолич);

Кажуть, що поварам – лафа, завжди матимеш свій шмат м'яса... (Г. Усач);

Завтра вдосвіта вйо в обласну психлікарню, місяць перекантуєшся, відпочинеш від стройової, від нервових недомагань, повір, не кожному подібна лафа світить (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. лафа — лафа́ іменник жіночого роду фам.  Орфографічний словник української мови
2. лафа — див. вигода  Словник синонімів Вусика
3. лафа — -и, ж., фам. Пожива, користь, вигода. || у знач. присудк. сл. Добре таланить (кому-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лафа — Дурничка, запівдурно  Словник чужослів Павло Штепа
5. лафа — И, ж. Добре. Словом, не життя, а суцільна лафа (Україна Молода).  Словник сучасного українського сленгу
6. лафа — (-и) ж.; крим., мол.; схвальн. Блаженство, удача, везіння, безтурботне життя. <...> відпочинеш від стройової, від нервових недомагань, повір, не кожному подібна лафа світить <...> (Є. Пашковський, Безодня); Минулася лафа. * Образно. <...  Словник жарґонної лексики української мови
7. лафа — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал.  Словник синонімів української мови
8. лафа — ЛАФА́, и́, ж., фам. Пожива, користь, вигода. Цілий повітовий уряд, окрім казначея [скарбника], окружного, поштмейстера, стряпчого ("царевого ока!") та станових,— був панський виборний… Лафа була! (Мирний, І, 1949, 207); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах